- усиновлений
- —————————————————————————————усино́вленийдієприкметник
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
усиновлений — (всино/влений), а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до усиновити. || усино/влено, безос. присудк. сл. || у знач. ім. усино/влені, них, мн.Ті, кого усиновили … Український тлумачний словник
всиновитель — всинови/телька, всинови/ти, всино/влений, всино/влення, всиновля/ння, всиновля/ти, всиновля/тися див. усиновлений, усиновлення і т. д … Український тлумачний словник
годіваниць — нця, ч. Лз. Усиновлений хлопчик … Словник лемківскої говірки